Нам лише 80!

Наприкінці вересня членкині Організації Українок Канади ім. Ольги Басараб, що в Едмонтоні, святкували 80-річчя своєї організації. 80 років! Багато це чи мало? В порівнянні з астрономічним роком-це мить, а в порівнянні з людським життям-це довга і терниста дорога, котра потребує відданості і завзяття, сміливості та розсудливості. Наша організація-одна з найстарішіх організацій в нашому місті, котра має багату історію і залишається активною в українській громаді міста до сьогоднішнього дня. Ми пишаємося нашою організацією і продовжуємо традиції наших попередників.

В конференц-центрі Шато-Луї зібралися члени ОУК та УНО, гості, котрі прийшли, щоб відсвяткувати 80-річчя організації та поділитися своїми спогадами. З привітальним словом виступила голова ОУК пані Слава Йопик. Вона подякувала всім жінкам за те, що ми Є. Без жінки світ би був неповним, нецікавим, неяскравим. Подякувала нашим членкиням за те, що не жаліючи свого вільного часу, ми збираємося разом, щоб втілювати в життя наші задуми та  ідеї, зберігаємо та передаємо із покоління в покоління  традиції та мову нашого народу. Голова Українського Національного Об’єднання  міста Едмонтон пан Микола Воротиленко в своєму привітальному слові підкреслив, що дуже важко оцінити ту роботу, котру зробили жінки ОУК за 80 років, але їхня найважливіша роль-це виховання молодого покоління, котре буде продовжувати наші справи в майбутньому. Українська жінка-це основа родини, її берегиня. Любов і пошана їй.

Перед вечерею пані Ольга Космина прочитала молитву, котру спеціально для нашої організації написала Ярина Завадська-перший художній керівник українського дитячого театру-студії «Джерело», котрий вже більше 20 років існує при ОУК. А після смачної вечері була продовжена святкова програма. Заступниця голови пані Олександра Срібняк зробила невелику доповідь про перший рік діяльності нашої організації. То був 1933 рік і активності новоствореної організації  можна тільки позаздрити: ставилися вистави ( 10), влаштовувались виставки, зорганізовувались вечори. А пані Маруся Дутка розповіла про жінку-героїню, чиє ім’я носить наша організація-Ольгу Басараб, яка присвятила своє життя боротьбі  за визволення України і в 1924 році загинула від рук польських окупантів. Вона стала прикладом для багатьох людей, котрі сповідували ідеї українського націоналізму.

Почесні членкині, хто віддав організації 25 років і більше, а це Стефанія Геврик, Лотта Снігурович, Наталка Коваль, Люба Куць, Ганна Стівен, Люба Федущак, Марія Гошко та Маруся Залуцька ( Слава Гладун та Галя Неведюк були відсутні), поділилися своїми спогадами як вони прийшли до організації і що організація значить для них.  І майже всі наголошували, що ОУК для них є другою родиною і тут вони знайшли своїх друзів. Голова Слава Йопик вручила їм квіти. Присутні членкині також поділилися своїми думками, що ОУК значить для них. І найбільш частою була відповідь, що вони цінують українську душу нашої організації  та  дружні відносини в ній. Тобто наша організація залишається вірною тім цілям, котрі поставили перед собою наші попередниці, і притягує до себе жінок, котрі не можуть стояти осторонь і бажають внести свою краплинку в море, котре називається Суспільне Життя. На згадку про цю подію всі жінки отримали подарунки, а потім спільний хор ОУК та УНО заспівав декілька пісень. В своєму заключному слові пані голова подякувала всім, хто прийшов разом з нами відсвяткувати цю подію, а також подякувала i  подарувала квіти бувшій голові організації Тамарі Воротиленко, котра підготувала та провела  цей вечір, і виказала надію, що наша організація і надалі буде відігравати значну роль в суспільному житті міста.

Тамара Воротиленко

М. Едмонтон