Шевченкова «Наймичка» на сцені УНО в Едмонтоні.
За вікном вже пробирає морозець так не на жарт, щипає за щоки, а сніг милозвучно порипує під ногами. І хоча зима вже остаточно і надовго зайняла осінній трон, проте нас ще довго грітимуть спогади про чудову листопадову подію! А власне в суботу, 1 листопада 2014 року, Українське Національне Об’єднання Канади в Едмонтоні (УНО) вже вкотре зібрало у своєму залі багаточисельну українську публіку! На-ура відбулася вистава «Наймичка» за мотивами однойменної поеми Т.Г. Шевченка, в якій були задіяні український драматичний ансамбль «Сузір’я», що вже багато років працює при УНО, та український молодіжний музичний ансамбль «Рута», який існує тільки рік під патронатом Організації Українок Канади ім. Ольги Басараб, що в Едмонтоні. Дещо тривожна та водночас піднесена атмосфера панувала в залі. В цей день УНО зібрало понад 150 глядачів, бо не часто едмонтонці мають нагоду подивитися драматичну виставу, а ще і з гарною вечерею з варениками, гречкою, м’ясними фрикадельками, смаженою цибулькою, сметанкою, узваром та ще всілякою смакотою по-українськи! Всі квитки були розпродані заздалегідь, але ще багато людей хотіли прийти на цю подію, бо весь прихід від цього заходу пішов на підтримку Захисників України, котрі виборюють і захищають наші землі, наших людей і право на вільне життя, на свободу! $3000 були передані Конґресу Українців Канади в Едмонтоні на ці цілі.
Виставу поставила засновник і перший художній керівник “Сузір’я” пані Леся Петрів. Актори “Сузір’я” почали готуватися до «Наймички» з середини вересня, вдосконалювали сценарій, вчили слова, придумували костюми, декорації та підбирали музику. А ще три-, чотиригодинні репетиції кожного тижня. У виставі було задіяно 29 самодіяльних акторів і з них 8-річний Лука Балучинський, який грав малого Марка, є наймолодшим.
Ще на генеральній репетиції було таке відчуття, що все піде шкереберть, але в кінцевому результаті все вдалося бездоганно! Кожен з акторів увійшов у свою роль! Кожен переживав те, що переживали герої Шевченкової поеми. А коли Ганна (Яніна Виговська) з туманочком розмовляла і дитину пригортала, промовляючи «Ой тумане, тумане, мій латаний талане… Є у мене, туманочку, туманочку, брате, дитя моє…», – то так пробирало, немов зсередини, і йшли мурашки по шкірі. А ще додав враження чудовий ефект туману, над яким постарався пан Роман Петрів, додавши до свого «пристрою туманонапускання» звичайнісінького льоду, від якого туман стелився по землі!..
За бездоганно підібране музичне аранжування окрема велика подяка панові Валерію Семенкові. Він підібрав дуже оригінальні українські музичні композиції, які дуже підходили відповідним моментам. І це надавало виставі драматизму та серйозності одвічної трагедії.
Також варто відзначити, що особливо зворушливими були ті моменти вистави, коли з живим співом виходили дівчата, і тоді усіх глядачів наче зачаровувало мелодійним та душевним співом. Заспівали «По діброві вітер виє», «Ой за гори кам’яної» і одну веселу пісеньку «Ой на ставу, на ставочку» – весільну, коли Марко з Катериною одружувалися.
Наприкінці вистави «Наймичка» з вуст Лесі Петрів прозвучала цитата з поезії Т. Г. Шевченка «І Архімед, і Галілей»:
“І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі”.
Після завершення вистави усі разом заспівали гімн України і привітали одне одного словами «Слава Україні!» – «Героям Слава!».
Гучні оплески та овації від глядачів подарували усім акторам наснагу та гордість, адже цією невеличкою виставою ми несемо частинку України навіть тут, в засніженій Канаді.
Величезне «Дякуємо!» режисерові-постановнику пані Лесі Петрів за її працю, наполегливість і бездоганну демонстрацію всіх важливих моментів, її підказки, науку.
Щира подяка усім акторам “Сузір’я” та “Рути”, їхнім керівникам Яніні Виговській та Аллі Семенко, музичному супроводу, фото та відео супроводу. Це була чудова праця, неймовірна енергетика та спілкування, яке дає наснагу жити і творити далі. Варто сказати, що такі постанови відбуваються в УНО двічі-тричі на рік. І це чудова нагода для спілкування української молоді між собою. Особливо приємно бачити, коли нові та старі актори “Сузір’я” настільки зближуються, що після виступу вони відчувають себе одним цілим, такою великою сім’єю і з нетерпінням чекають нових драматичних постанов.
Це також чудова нагода зібратися всім разом, великою українською громадою, особливо тепер, коли в нашій рідній Україні така вкрай важка ситуація. Це є зараз дуже важливо. І справді приємно, що стільки людей прийшли на виставу. Також дуже важливо, що українці по цілому світі демонструють той вільний і незламний дух, а також всебічну любов до їхньої неньки України. Об’єднує мова, звичаї, традиції, пісні, об’єднує вічноживий Шевченко і віра у краще майбутнє. Тут, в далекій Канаді, під Аляскою, ми зберігаємо і плекаємо нашу національну ідентичність, наше багатство і не дозволяємо йому загубитися у вирі багатокультурності і багатонаціональності цієї великої країни!
Після вистави відбулася невеличка забава. Гості і актори мали нагоду поговорити і потанцювати під ритми української музики. Нашим ді-джеєм був уже згадуваний пан Валерій Семенко, тому, без сумніву, музика була чудова.
Актори “Сузір’я” з нетерпінням чекають на наступну театральну зустріч з громадою міста в домівці УНО.
Многая всім літа!
Слава Україні!
Героям слава!
Христина Бобиляк
Відео: Віталій Сторожук
Фото: Роман Петрів
English (Canada) 
Українська